Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Кого слава

  • 1 слава

    слава
    Г.

    Кого слава большая слава.

    Слава тӹлӓт, патыр тӓнгнӓ, мары халыкын эргӹжӹ. Г. Матюковский. Слава тебе, наш от­важный друг, сын марийского народа.

    Яжон пӓшӓленӓт, вот и слава толын. Н. Ильяков. Ты хорошо потрудился, вот и слава пришла.

    Сравни с:

    чап

    Марийско-русский словарь > слава

  • 2 слава

    Г. слава. Кого слава большая слава.
    □ Слава тӹ лӓт, патыр тӓнгнӓ, мары халыкын эргӹжӹ. Г. Матюковский. Слава тебе, наш отважный друг, сын марийского народа. Яжон пӓшӓ ленӓт, вот и слава толын. Н. Ильяков. Ты хорошо потрудился, вот и слава пришла. Ср. чап.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > слава

  • 3 слава

    сла́ва

    во \слава ву кого́-чего́ — на сла́ву кому́-чому́

    на \слава ву — ( очень хорошо) на сла́ву

    петь \слава ву кому́-чему́ — співа́ти хвалу́ кому́-чому́, сла́вити, -влю, -виш, прославля́ти кого́-що; славосло́вити кого́

    плоха́я (дурна́я, худа́я) \слава ва — пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, погово́ри

    \слава ва Бо́гу — см. Бог

    то́лько [одна́] \слава ва, что — ті́льки й сла́ви, що

    Русско-украинский словарь > слава

  • 4 слава

    жен.
    1) glory;
    fame, renown (известность) достигнуть славы
    2) (репутация) fame, name;
    reputation, repute приобрести дурную славу ≈ to fall into disrepute, to become notorious добрая слава ≈ good name/reputation дурная слава ≈ ill fame
    3) (кому-л./чему-л.) hail;
    long live
    4) разг. rumour ∙ слава тебе Господи ≈ разг. thank God/heavens во славу ≈ (кого-л./чего-л.) of the glory of, for the greater glory of, in glorificarion of слава Богу! на славу
    слав|а - ж.
    1. glory;
    distinctions pl. ;
    трудовая ~ reputation for work;

    2. (известность) fame, reputation, name;

    3. разг. (репутация) reputation;
    пользоваться дурной ~ой have* a bad reputation, be* in bad repute;

    4. разг. (слухи, толки, молва) rumour;
    ходила ~, что... it was rumoured that...;
    во ~у кого-л., чего-л. for the glorу of smb., smth. ;
    одна ~, что... разг., it`s all talk that...;
    ~ Богу! thank God/heavens/goodness!;
    на ~у splendidly, excellently.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > слава

  • 5 слава

    жен.
    1) glory; fame, renown ( известность)
    fame, name; reputation, repute

    приобрести дурную славу — to fall into disrepute, to become notorious

    добрая слава — good name/reputation

    3) (кому-л./чему-л.)
    hail; long live
    4) разг. rumour
    ••

    во славу — (кого-л./чего-л.) of the glory of, for the greater glory of, in glorificarion of

    слава тебе Господиразг. thank God/heavens

    - слава богу!

    Русско-английский словарь по общей лексике > слава

  • 6 Слава

    - gloria; fama (famam alicujus lacerare); laus; titulus; claritas; splendor; adoria; lux; rumor; opinio; existimatio;

    • стяжать славу - sumere laudem;

    • его увлекла жажда славы - hunc absorbuit aestus gloriae;

    • волнуемый, движимый жаждой славы - volitans gloriae cupiditate;

    • иметь хорошую славу - bene audire;

    • свергнуть кого-л. с вершин славы - aliquem detrahere de caelo;

    • быть на вершине славы - esse in caelo;

    • слава чьего-л. красноречия - fama eloquentiae alicujus;

    • высшая слава в области преподавания - prima in docendo celebritas;

    • приносить славу - in laudem verti;

    • что-л. кому-л. приносит славу - aliquid alicui est laudi;

    • посмертная слава - fama superstes;

    • дурная слава - infamia;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Слава

  • 7 слава

    1. ж
    маҡтау, дан
    2. ж
    известность в качестве кого-л.
    шөһрәт, дан
    3. ж разг.
    молва, слухи
    имеш-мимештәр, юҡ-бар һүҙҙәр, дан

    на славу — бик яҡшы (шәп), ғәжәп шәп

    Русско-башкирский словарь > слава

  • 8 слава

    ж.
    1) ( почёт) glory; ( известность) fame

    всеми́рная сла́ва — world-wide fame

    дости́гнуть сла́вы — achieve [-iːv] / win fame

    его́ сла́ва греми́т по всему́ све́ту — the world rings with his fame

    2) ( репутация) fame; reputation

    до́брая сла́ва — good name / reputation

    дурна́я сла́ва — ill fame; disrepute

    приобрести́ дурну́ю сла́ву (и́з-за рд.; благодаря́ дт.)become notorious (for)

    3) в знач. межд. ( призыв к прославлению кого-л) glory (to)

    сла́ва в вы́шних Бо́гу! рел.glory to God in the highest!

    сла́ва геро́ям! — glory to the heroes!

    ••

    сла́ва Бо́гу; сла́ва тебе́, Го́споди! в знач. межд. — thank God!, thank goodness!

    во сла́ву (рд.)to the glory (of)

    на сла́ву разг. — wonderfully well, excellent

    Новый большой русско-английский словарь > слава

  • 9 считать кого-либо плохим

    Универсальный русско-английский словарь > считать кого-либо плохим

  • 10 тот, у кого дурная слава, наполовину казнён

    Универсальный русско-английский словарь > тот, у кого дурная слава, наполовину казнён

  • 11 dicsőség

    * * *
    формы: dicsősége, dicsőségek, dicsőséget
    сла́ва ж; честь ж
    * * *
    [\dicsőséget, \dicsősége] 1. слава, vál. доблесть; {nimbusz} ореол;

    hervadhatatlan \dicsőség — неувядаемая слава;

    örök \dicsőség — нетленная слава; világraszóló \dicsőség — слава не весь мир; fejébe száll — а \dicsőség возомнить о себе; \dicsőség dolga — дело доблести; \dicsőség — е csúcspontján/tetőfokán в зените славы; \dicsőség — е homályba borul слава его тускнеет; \dicsőség — е nem tartott sokáig его слава не долго погремела; \dicsőség — е leáldozott слава закатилась; vége a \dicsőségnek — конец славе; \dicsőségének teljében van — он на верху славы; vkinek — а \dicsőségеге во славу кого-л.; \dicsőségre törekszik — стремиться v. тянуться к славе; \dicsőségről álmodozik — бредить славой; \dicsőséget vív ki — достигнуть славы; biz. megunta a \dicsőséget — слава ему надоела; \dicsőséget szerez magának — стяжать славу; пожинать лавры; örök \dicsőséget szerez a hazának — обессмертить родину; tetézi a \dicsőségét — умножить славу; \dicsőségétől visszhangzik az egész világ v. \dicsőségével van tele az egész világ — его слава гремит по всему свету;

    2. átv. честь;

    e felfedezés \dicsősége a mi tudósainkat illeti — честь этого открьггия принадлежит нашим учёным;

    \dicsőséggel teljesítette feladatát — он свое задание выполнил с честью;

    3. (dicsérő felkiáltásként) слава;

    \dicsőség a hősöknek! — слава героям!;

    \dicsőség a haza védelmében elesett hősöknek! — слава героям, павшим за родину!; \dicsőség nektek, hős harcosok! — слава вам, доблестные воины! … \dicsőség annak, aki… слава/ rég. благо тому, кто …;

    4.

    biz. {enyhe káromkodás) azt a \dicsőséget! — чёрт возьми!

    Magyar-orosz szótár > dicsőség

  • 12 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

  • 13 şöhrət

    сущ.
    1. слава (почетная известность как свидетельство всеобщего признания заслуг, таланта и т.п.); знаменитость. Alimin şöhrəti слава учёного, qəhrəmanın şöhrəti слава героя, müğənninin şöhrəti слава певца, döyüş şöhrəti боевая слава, əmək şöhrəti трудовая слава, dünya şöhrəti мировая слава, şöhrət rəmzi символ славы; şöhrəti artır kimin растет слава чья
    2. тщеславие, честолюбие (жажда известности, почестей, стремление к почётному положению). Onu bu hərəkətə vadar edən yeganə amil şöhrət və heysiyyət məsələsi idi единственный фактор, который толкнул его на такой поступок – это честолюбие и чувство самолюбия
    3. честь, слава, гордость. Üçrəngli bayrağımız bizim şöhrətimizdir наш трехцветный флаг – это наша гордость; şöhrət qazanmaq (tapmaq) завоевать (заслужить, приобрести) славу; özünə əbədi şöhrət qazanmaq покрыть себя неувядаемой (вечной) славой, şöhrət qazandırmaq (şöhrət gətirmək) kimə, nəyə прославить кого, что (принести славу); кому, чему şöhrəti dünyaya yayılıb (yayıldı) kimin, nəyin завоевал(о) мировую славу кто, что, славится, прославился (-ось) на весь мир кто, что, слава чья гремит по всему миру; şöhrətdən düşmək обесславиться (лишиться доброго имени; опозориться); şöhrətdən salmaq kimi обесславить кого (лишить доброго имени; опозорить); şöhrəti naminə kimin, nəyin во славу кого, чего (для прославления кого-л., чего-л.). Vətənimizin şöhrəti naminə yorulmadan çalışmalıyıq мы должны неустанно трудиться во славу нашей Родины (нашего Отечества); şöhrət xatirinə ради славы. Şöhrət xatirinə etməmək nəyi делать что не ради славы; şöhrət yükü бремя славы; şöhrət zirvəsində olmaq быть (находиться) в зените (на вершине) славы; Şöhrət ordeni орден Славы (высшая государственная награда в Азербайджанской Республике)

    Azərbaycanca-rusca lüğət > şöhrət

  • 14 name

    neɪm
    1. сущ.
    1) а) имя (вообще) ;
    имя (в отличие от фамилии, тж. Christian name, амер. given name, first name), фамилия (тж. family name, surname) ;
    род, семья, фамилия to adopt, assume a name ≈ взять имя to give smb. a name ≈ называть кого-л., давать имя to immortalize smb.'s name ≈ обессмертить чье-л. имя to invoke God's name ≈ взывать к Богу to use a name ≈ называться (каким-либо именем) fancy name ≈ выдуманное имя by name put one's name down for know by name in name only in the name of under an assumed name under the name of without a name assumed name code name dirty name legal name maiden name married name - middle name personal name pet name proper name stage name - trade name vernacular name Syn: pseudonym;
    family, clan, people б) коммерч. билет с именем покупателя акций, передается продавцу в особый день в) имя, название, наименование, обозначение, ярлык There is no name for such conduct. ≈ Нет слов, чтобы описать такое поведение. give it a name the name of the game in all but name Syn: title г) название, слово (как противопоставленное сути, сущности), пустой звук There is only the name of friendship between them. ≈ Их дружба - одно название. virtuous in name
    2) а) грам. имя существительное common name Syn: noun б) грам. термин, слово geographic name ≈ географическое название professional name ≈ профессиональный термин
    3) а) репутация, доброе ( или не очень) имя to besmirch, smear smb.'s (good) name ≈ запятнать чью-л. репутацию to clear one's name ≈ обелить кого-л. to make/win a good name for oneselfзавоевать доброе имя bad name ≈ плохая репутация people of name ≈ известные люди He has name for honesty. ≈ Он известен своей честностью. ill name ≈ плохая репутация Syn: fame, reputation, repute б) имя, личность, знаменитость the great names of history ≈ исторические личности
    4) мн. брань (только в сочетаниях, см. ниже) call smb. names ∙ to take smb.'s name in vain ≈ клясться, божиться;
    поминать имя всуе not to have a penny to one's name ≈ не иметь ни гроша за душой give a dog a bad name and hang him ≈ считать кого-л. плохим, потому что о нем идет дурная слава
    2. гл.
    1) называть, давать имя My mother insisted on naming me Horace. ≈ Моя мать настаивала на том, чтобы мне дали имя Гораций. name after name for name from Syn: call, christen, designate, dub
    2) а) назначать, указывать Call Marty, tell him to name his price. ≈ Позвони Марти и скажи ему, чтобы он назвал свою цену. It's nearly thirty years since a journalist was jailed for refusing to name a source. ≈ Прошло почти тридцать лет с того момента, как журналист был осужден за отказ сообщить источник информации. you name it name the day б) назначать (на должность) Early in 1941 he was named commander of the African Corps. ≈ В начале 1941 года он был назначен командиром африканского корпуса. Syn: appoint, nominate, designate, assign, appoint в) называть кого-л. кем-л., что-л. как-л., давать характеристику Name them bishops, or name them not bishops, you will still have chief men. ≈ Зови их епископами, не зови их епископами, все одно - заправилы. г) обвинять члена Палаты Общин в недостойном поведении (прерогатива спикера) д) упоминать, называть;
    цитировать, приводить в качестве примера Syn: mention, specify имя;
    фамилия - Christian /first, given/ * имя - middle * второе имя (напр., May в Louise May Smith) ;
    (разговорное) характерная черта - honesty is his middle * он воплощенная честность - family /last/ * фамилия - full * полное имя;
    все имена и фамилия - maiden * девичья фамилия - married * фамилия по мужу - what is your *? как вас зовут? - Tom by * по имени Том - a tenant, John Jones by * арендатор по имени Джон Джонс - a person of /by/ the * of Smith человек по фамилии Смит - to know by * знать понаслышке;
    знать по именам /фамилиям/, знать лично каждого - to know all the pupils by * знать всех учеников поименно - under the * of под именем;
    под псевдонимом - to put one's * to smth. подписаться под чем-л.;
    подписать что-л. (воззвание и т. п.) - to put one's * down for подписаться на (какую-л. сумму) ;
    записаться на (билет и т. п.) ;
    выставить свою кандидатуру на (какой-л. пост) - of no *, without a * безымянный;
    не поддающийся описанию (о поступке) - to send in one's * записываться( на конкурс и т. п.) ;
    велеть доложить о себе - what * shall I say? как о вас доложить? - I sent up my * я приказал доложить о себе - to change one's name of Higgins to Jones сменить фамилию Хиггинс на Джоунз - to use smb.'s * ссылаться на кого-л., использовать чье-л. имя как рекомендацию - in the * of smb., smth. во имя кого-л., чего-л.;
    от чьего-л. имени;
    именем кого-л., чего-л.;
    (юридическое) от имени, по поручению кого-л.;
    на имя кого-л., чего-л. (о вкладе и т. п.) - in the * of common sense во имя здравого смысла - in God's *!, in the * of heaven! боже!, во имя всего святого!;
    - in the * of the law именем закона - in one's own * от своего имени название, наименование;
    обозначение - place * географическое название - trade * название фирмы;
    фирменное название (тж. proprietary *) - a popular * for smth. народное название чего-л. - in * (only) (только) номинально;
    (только) по наванию - a mere *, only a * пустой звук, одно название - there is only the * of friendship between them их дружба - одно название - he is chief in * only он лишь номинальный начальник - the town derived it's * from... город получил название от... /назван в честь.../ (тк. в ед. ч.) репутация;
    слава;
    (доброе) имя - bad /ill/ * плохая репутация, дурная слава - to make a good * for oneself заслуживать доброе имя - to get /to make, to win/ oneself a * создать себе имя, получить известность - to perpetuate one's * увековечить себя, обессмертить свое имя - to have a * for honesty, to have the * of being honest славиться честностью - to bear /to carry/ the * (устаревшее) пользоваться заслуженной репутацией - he is not entitled to the * of scholar он недостоин называться ученым личность, человек (особ. выдающийся) - people of * люди с именем;
    известные деятели;
    знаменитости - the great *s of history великие люди /имена/, исторические личности - the greatest * in science величайший ученый род, фамилия - the last of his * последний из рода - an illustrious * знатный род pl брань, бранные слова - to call smb. *s поносить кого-л.;
    обзывать кого-л. - he called me all *s он по всякому обзывал меня (грамматика) имя существительное - proper * имя собственное (логика) термин;
    логическое понятие > their * is legion( библеизм) имя им легион > he hasn't a penny to his * у него ни гроша за душой > to keep one's * on the books оставаться членом клуба и т. п. > to keep smb.'s * off the books не допускать кого-л. в организацию, не принимать кого-л. в члены клуба и т. п. > to take smb.'s * off the books исключить кого-л. из организации, клуба, учебного заведения и т. п. > to lend one's * /the shelter of one's * / to smb. разрешить кому-л. воспользоваться своим именем, дать кому-л. рекомендацию, поддержать кого-л. своим авторитетом > give it a *! выбирайте, я плачу (при угощении) > the * of the game самое главное, суть > the * of the game is trust все дело в доверии > in fishing, patience is the * of the game на рыбалке самое главное - терпение именной - * tag именной жетон;
    медальон с фамилией;
    личный знак( военнослужащего) авторский - * entry( специальное) авторское описание, описание под именем автора ( в каталоге, списке) заглавный - * role /part/ заглавная роль - * story рассказ, давший название сборнику рассказов (американизм) (разговорное) известный;
    с именем - * brand известная марка( товара) - * writers писатели с именем - * band оркестр под управлением знаменитого дирижера называть, давать имя - to * a child John назвать /наречь, окрестить/ ребенка Джоном - to * after /from, (американизм) for/ называть в честь - the child was *d after his father ребенка назвали в честь отца - cambric is so *d from its place of origin, Cambray ткань называется кембрик, потому что ее начали производить в Камбре - the college is *d for George Washinton колледжу присвоено имя Джорджа Вашингтона называть, перечислять поименно - to * all the flowers in the garden перечислить названия всех цветов в (этом) саду - to * the States of the Union назвать все штаты, входящие в состав США указывать, назначать - to * the day назначить день свадьбы (тк. о невесте) ;
    принять предложение руки и сердца - to * one's price назначить (свою) цену назначать (на должность) - to * for duty назначить на дежурство - he has been *d consul его назначили консулом - Mr. X. has been *d for the directorship г-на Х. назначили на пост директора упоминать;
    приводить (в качестве примера) - he was *d in the suit в иске было упомянуто его имя - the measures we have *d перечисленные /упомянутые/ нами мероприятия( парламентское) призвать к порядку - to * a member( канадское) удалить из зала( участника заседания) - he was *d by the Chairman and warned председатель призвал его к порядку и сделал ему предупреждение > not to be *d on /in/ the same day /breath/ with никакого сравнения быть не может > he is not to be *d on the same day with his brother смешно сравнивать его с братом > to * names упоминать фамилии (замешанных в чем-л.) > the witness threatened to * names свидетель угрожал тем, что он может кое-кого назвать argument ~ вчт. имя аргумента array ~ вчт. имя массива assumed ~ вымышленное имя assumed ~ вчт. псевдоним assumed ~ псевдоним assumed ~ фиктивное имя base ~ вчт. основное имя brand ~ название марки изделия brand ~ название торговой марки brand ~ торговое название brand ~ фабричная марка business ~ название торгово-промышленного предприятия business ~ название фирмы business ~ наименование предприятия ~ имя (тж. Christian name, амер. given name, first name) ;
    фамилия (тж. family name, surname) ;
    by name по имени by ~ по имени to know by ~ знать по имени;
    by (или of, under) the name of под именем;
    in name only только номинально command ~ вчт. имя команды commercial ~ торговое название ~ грам. имя существительное;
    common name имя нарицательное company ~ название компании compound ~ вчт. составное имя corporate ~ наименование корпорации device ~ вчт. имя устройства device ~ вчт. номер устройства entry ~ вчт. имя входа external ~ вчт. внешнее имя false ~ вымышленное имя fictitious ~ вымышленное имя file ~ вчт. имя файла firm ~ название фирмы firm ~ фирменное наименование first ~ имя full ~ полное имя function ~ вчт. имя функции generic ~ вчт. родовое имя give a dog a bad ~ and hang him считать (кого-л.) плохим, потому что о нем идет дурная слава global ~ вчт. глобальное имя ~ великий человек;
    the great names of history исторические личности group ~ вчт. групповое имя he has ~ for honesty он известен своей честностью;
    people of name известные люди to know by ~ знать по имени;
    by (или of, under) the name of под именем;
    in name only только номинально in the ~ of от имени;
    именем;
    in the name of the law именем закона;
    in one's own name от своего имени in the ~ of во имя;
    in the name of common sense во имя здравого смысла in the ~ of от имени;
    именем;
    in the name of the law именем закона;
    in one's own name от своего имени in the ~ of во имя;
    in the name of common sense во имя здравого смысла in the ~ of от имени;
    именем;
    in the name of the law именем закона;
    in one's own name от своего имени internal ~ вчт. внутреннее имя joint ~ общее название to know by ~ знать лично каждого to know by ~ знать по имени;
    by (или of, under) the name of под именем;
    in name only только номинально to know by ~ знать понаслышке ~ фамилия, род;
    the last of his name последний из рода logical ~ вчт. логическое имя ~ репутация;
    bad (или ill) name плохая репутация;
    to make (или to win) a good name for oneself завоевать доброе имя menu ~ вчт. имя меню middle ~ второе имя name (обыкн. pl) брань;
    to call names ругать(ся) ;
    to take (smb.'s) name in vain клясться, божиться;
    поминать имя всуе ~ великий человек;
    the great names of history исторические личности ~ давать имя ~ именная записка, по которой производится передача акций ~ имя (тж. Christian name, амер. given name, first name) ;
    фамилия (тж. family name, surname) ;
    by name по имени ~ вчт. имя ~ имя ~ грам. имя существительное;
    common name имя нарицательное ~ название, наименование, обозначение ~ название ~ назначать (на должность) ~ назначать цену ~ называть, давать имя;
    to name after, амер. to name for (или from) называть в честь (кого-л.) ~ называть ~ наименование ~ обозначение ~ пустой звук;
    there is only the name of friendship between them их дружба - одно название;
    virtuous in name лицемер ~ репутация;
    bad (или ill) name плохая репутация;
    to make (или to win) a good name for oneself завоевать доброе имя ~ указывать, назначать;
    to name the day назначать день( особ. свадьбы) ~ упоминать;
    приводить в качестве примера ~ фамилия, род;
    the last of his name последний из рода ~ фамилия ~ член страхового синдиката Ллойдса ~ называть, давать имя;
    to name after, амер. to name for (или from) называть в честь (кого-л.) ~ называть, давать имя;
    to name after, амер. to name for (или from) называть в честь (кого-л.) ~ of the company название компании ~ указывать, назначать;
    to name the day назначать день (особ. свадьбы) nominee ~ подставное лицо not to have a penny to one's ~ не иметь ни гроша за душой partnership ~ название товарищества path ~ вчт. путь доступа, маршрут доступа he has ~ for honesty он известен своей честностью;
    people of name известные люди program ~ вчт. имя программы psevdo-variable ~ вчт. имя псевдопеременной to put one's ~ down for выставить свою кандидатуру на (какой-л. пост) to put one's ~ down for принять участие в (сборе денег и т. п.) ;
    подписаться под (воззванием и т. п.) qualified ~ вчт. составное имя salt ~ остроумное название товара (в рекламных целях) secondary ~ второе имя secondary ~ имя seed ~ название семян simple ~ вчт. простое имя straw ~ фиктивное имя straw ~ фиктивное название subsidiary ~ название филиала symbolic ~ вчт. символическое имя system ~ вчт. системное имя name (обыкн. pl) брань;
    to call names ругать(ся) ;
    to take (smb.'s) name in vain клясться, божиться;
    поминать имя всуе vain: in ~ всуе;
    to take (smb.'s) name in vain говорить( о ком-л.) без должного уважения;
    to take God's name in vain богохульствовать ~ пустой звук;
    there is only the name of friendship between them их дружба - одно название;
    virtuous in name лицемер trade ~ название фирмы trade ~ торговая фирма;
    наименование фирмы;
    фирменное наименование trade ~ торговое название товара trade ~ фирменное название tree ~ вчт. составное имя unique ~ вчт. уникальное имя variable ~ вчт. имя переменной ~ пустой звук;
    there is only the name of friendship between them их дружба - одно название;
    virtuous in name лицемер without a ~ безымянный without a ~ не поддающийся описанию (о поступке)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > name

  • 15 hír

    * * *
    формы: híre, hírek, hírt
    1) изве́стие с, но́вость ж

    a legfrissebb hírek — после́дние изве́стия мн

    2) слух м, молва́ ж
    3) репута́ция ж

    rossz hírbe hozni vkit — позо́рить/опозо́рить кого

    * * *
    [\hírt, \híre, \hírek] 1. (értesítés) весть, сообщение, сведение; (híradás, üzenet) известие, весть; (szóbeszéd, híresztelés) слух, молва, толки h., tsz.; (újság) новость; (tájékoztatás) информация;

    belföldi \hírek — новости по стране;

    elkeserítő \hír — огорчительное известие; ellentmondó \hírek — разноречивые известия/слухи; hamis \hír — ложный слух; (kacsa) утка; harnis \hírt terjeszt — пустить утку; helyi \hírek (újságrovat) — отдел происшествий; kellemetlen \hír — неприятное сведение; kósza\hír — глухая молва; a kósza \hírek szerint — по слухам; külföldi \hírek — новости из-за границы; a legfrissebb/legújabb \hírek — новейшие сведения; последние известия; a legutolsó \hírek szerint — по последним сообщениям/известиям/новостям; ostoba \hír — вздорный слух; (rendkívül) meglepő/lélegzetelállító \hírek сногсшибательные новости; rengeteg új \hír — целый короб новостей; rossz \hír — недобрая весть; szomorú \hír — печальное/горестное известие; rég. vegyes \hírek (újságrovat) « — Разное», «Отовсюду»; vigasztalan \hírek — неутешительные известия; vigasztaló/örvendetes \hír — утешительное известие; a \hír valódisága — истина сообщения; a \hír villámgyorsan járta be a várost — весть молниеносно облетела город; az a \hír járja, hogy — … есть v. идёт слух, что …; идут толки о том, что …; носятся слухи,будто …; az a \hír járja róla, hogy — … о нём ходят слухи, что …; mi \hír van felőle? — что слышно о нём? nincs \híre vkiről не иметь известий от кого-л.; elterjedt vminek a \híre — разнеслась весть о чёмл.; mindenütt \híre megy — слухом земли полнится; hamar \híre ment — слух пронёсся; vminek \hírére — услышав о чём-л., прослышав о чём-л.; a békekötés \hírére — услышав о заключении мира; \hírt ad — дать информацию; \hírt ad magáról — дать знать/сообщать/подавать вести о себе; adjon \hírt magáról — дайте о себе весточку; ünnepélyesen \hírt ad vmely győzelemről — возвещать/возвестить о победе; \híreket indít el — лансировать/ пустить слуху; kósza \híreket felfúj — муссировать слухи; mindenféle \hírt felszed — наслушаться новостей; \hírt kap — получить информацию; hiteles forrásból kap \hírt — получить известия из верного источника; vmely \hírt terjeszt/felröppent — распространять/пустить/распускать слух; azt a hazug \hírt kezdte terjeszteni, hogy — … он пустил ложный слух, что …; \híreket széthord — разносить новости; \híreket vár — ждать вестей; \hírül ad — передавать/ передать; сообщаться/сообщиться; amint \hírül adták — как сообщалось; közm. a rossz \hír szárnyon jár — плохая молва на крыльях летит;

    2.

    \hír — е sincs и слуху нет;

    \hírét sem hallotta — и слуху не слыхал (об этом); errefelé \híre sincs már medvének — здесь и слуха нет о медведях; még \híre sincs az előkészületeknek — и слуху нет о подготовках; se \híre, se hamva — о нём ни слуху, ни духу; его и след простыл;

    3. (hírnév) известность, слава, репутация;

    a \hír szárnyára veszi — слава летит/распространяется;

    jó \híre van — иметь хорошую репутацию; ползоваться доброй славой; rossz \híre terjed — ославляться/ ославиться; о нём идёт дурная молва; пользоваться дурной славой; быть на дурном счету; \hírbe hoz — компрометировать/скомпро метировать; \hírbe hozás — компрометация; rossz \hírbe hoz vkit — позорить кого-л.; rossz \hírbe hozza volt barátját — позорить бывшего друга; rossz \hírbe kerül — ославляться/ославиться; rossz \hírbe kever vkit — бросать тень на кого-л.; позорить доброе имя; \hírbe keveredik vkivel — молва приписывает ему/ей любовницу/любовника; vmilyen \hírben áll — слыть кем-л., чём-л. v. за кого-л., за что-л.; зарекомендовать себя чём-л.; vmilyen \hírben álló — известный за кого-л., за что-л.; jó munkás \hírében áll — он известен как хороший работник; tisztességes ember \hírében áll — слыть за честного человека; tudós ember \hírében áll — он слывёт учёным человеком/за учёного человека;

    régóta kiváló tüdőséében áll за ним упрочилась слава выдающегося учёного;

    rossz \hírre tesz szert — приобретать плохую репутацию;

    sokat ad \híréré — держать марку; részeges \hírét keltették — его ославили пьяницей; rossz \hírét kelti vkinek — ославлять/ославить, обесславливать/ обесславить кого-л.;

    4.

    \hírből — понаслышке;

    \hírből ismer — знать понаслышке; csak \hírből ismer vkit — знать кого-л. только по слуху;

    5.

    menj Isten \hírével! — ступай себе с богом!

    Magyar-orosz szótár > hír

  • 16 odour

    ˈəudə сущ.
    1) запах;
    аромат, благоухание to emit, exude, give off, produce an odour ≈ источать аромат, благоухание to perceive, recognize an odour ≈ чувствовать запах pleasant odour ≈ приятный запах an odour emanates from ≈ запах идет от faint odourлегкий, тонкий запах fetid odourзловонный запах foul odourотвратительный, скверный запах heavy odour ≈ тяжелый запах musty odourзатхлый, несвежий запах pungent odourсильный, резкий запах rank odourтухлый, удушливый запах slight odour ≈ легкий, тонкий запах strong odour ≈ сильный, резкий запах Syn: smell, aroma, perfume, scent
    1.
    2) перен. (о качествах абстрактных понятий) а) особенность, душок, налет, привкус б) репутация, слава to be in bad odour with smb., to be in ill odour with smb. ≈ быть непопулярным среди кого-л.;
    быть в немилости у кого-л. Syn: repute, estimation запах, особ. неприятный - faint * слабый запах - * test (химическое) проба на запах - gas without * газ без запаха - to emit an * испускать запах аромат, благоухание - * of flowers аромат цветов привкус;
    душок;
    налет - there is an * of trickery in the business это дело попахвает мошенничеством - no * of dishonesty attaches to it здесь не возникает ни малейшего подозрения в нечестности репутация, слава - to be in bad * быть в немилости;
    не пользоваться популярностью;
    иметь плохую репутацию;
    быть непопулярным среди кого-л. - to be in good * with smb. быть в милости у кого-л. > * of sanctity ореол святости to be in bad (или ill) ~ (with smb.) быть непопулярным (среди кого-л.) ;
    быть в немилости (у кого-л.) ~ слава, репутация;
    to be in good odour (with smb.) быть в милости (у кого-л.)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > odour

  • 17 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 18 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 19 reputation

    ˌrepju:ˈteɪʃən сущ. репутация;
    слава, доброе имя to acquire, establish a reputation ≈ приобретать репутацию to compromise, destroy, ruin, tarnish smb.'s reputation ≈ подмочить, испортить свою репутацию to guard, protect one's reputation ≈ беречь свою репутацию, заботиться о своей репутации to have a reputation for wit ≈ славиться остроумием to know smb. by reputation ≈ знать кого-л. понаслышке, по отзывам to live up to one' reputation ≈ оправдывать свою репутацию to stake one's reputation on smth. ≈ ручаться своей репутацией за что-л. international, worldwide reputation ≈ международная, мировая известность local reputation ≈ известность в данной местности scientist of world-wide reputation ≈ известный всему миру ученый, ученый с мировым именем He had the reputation of being a heavy drinker. ≈ Он считается горьким пьяницей. That judge has a reputation for being fair. ≈ Этот судья известен своей справедливостью. enviable reputation, excellent reputation, fine reputation ≈ завидная, превосходная, безупречная репутация impeccable reputation, spotless reputation, unblemished reputation, unsullied reputation, untarnished reputation ≈ незапятнанная репутация tainted reputation, tarnished reputation, unenviable reputation ≈ запятнанная репутация person of reputationпочтенный человек person of no reputationтемная личность репутация, слава - to be a person of good /of high/ *, to have a good /a high/ * иметь хорошую репутацию - to enjoy a high * пользоваться доброй славой - to have a * for wit славиться остроумием - to know smb. by * знать кого-л. понаслышке - a scientist of world * ученый с мировым именем доброе имя, добрая слава - to live up to one's * не ронять своего доброго имени - she has lost her * она лишилась своего доброго имени - a person of no * темная личность gain ~ завоевать репутацию good ~ хорошая репутация ~ репутация;
    слава, доброе имя;
    to have a reputation for wit славиться остроумием a person of ~ почтенный человек;
    a person of no reputation темная личность a person of ~ почтенный человек;
    a person of no reputation темная личность reputation добрая слава ~ доброе имя ~ репутация;
    слава, доброе имя;
    to have a reputation for wit славиться остроумием ~ репутация a scientist of world-wide ~ известный всему миру ученый, ученый с мировым именем spotless ~ незапятнанная репутация unblemished ~ безупречная репутация

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > reputation

  • 20 name

    1. [neım] n
    1. имя; фамилия

    Christian /first, given/ name - имя

    middle name - а) второе имя (напр., May в Louise May Smith); б) разг. характерная черта

    family /last/ name - фамилия

    full name - полное имя; все имена и фамилия

    what is your name? - как вас зовут?

    a tenant, John Jones by name - арендатор по имени Джон Джонс

    a person of /by/ the name of Smith - человек по фамилии Смит

    to know by name - а) знать понаслышке; б) знать по именам /фамилиям/, знать лично каждого

    under the name of - под именем; под псевдонимом

    to put one's name to smth. - подписаться под чем-л.; подписать что-л. (воззвание и т. п.)

    to put one's name down for - а) подписаться на (какую-л. сумму); записаться на (билет и т. п.); б) выставить свою кандидатуру на (какой-л. пост)

    of no name, without a name - а) безымянный; б) не поддающийся описанию ( о поступке)

    to send in one's name - а) записываться (на конкурс и т. п.); б) велеть доложить о себе

    what name shall I say? - как о вас доложить?

    to change one's name of Higgins to Jones - сменить фамилию Хиггинс на Джоунз

    to use smb.'s name - ссылаться на кого-л., использовать чьё-л. имя как рекомендацию

    in the name of smb., smth. - а) во имя кого-л., чего-л.; in the name of common sense - во имя здравого смысла; in God's name!, in the name of heaven! - боже!, во имя всего святого!; б) от чьего-л. имени; именем кого-л., чего-л.; in the name of the law - именем закона; in one's own name - от своего имени; в) юр. от имени, по поручению кого-л.; г) на имя кого-л., чего-л. (о вкладе и т. п.)

    2. название, наименование; обозначение

    trade name - а) название фирмы; б) фирменное название (тж. proprietary name)

    a popular [playful] name for smth. - народное [шутливое] название чего-л.

    in name (only) - (только) номинально; (только) по названию

    a mere name, only a name - пустой звук, одно название

    there is only the name of friendship between them - их дружба - одно название

    the town derived it's name from... - город получил название от... /назван в честь.../

    3. 1) тк. sing репутация; слава; (доброе) имя

    bad /ill/ name - плохая репутация, дурная слава

    to get /to make, to win/ oneself a name - создать себе имя, получить известность

    to perpetuate one's name - увековечить себя, обессмертить своё имя

    to have a name for honesty [for generosity], to have the name of being honest [generous] - славиться честностью [щедростью]

    to bear /to carry/ the name - уст. пользоваться заслуженной репутацией

    he is not entitled to the name of scholar - он недостоин называться учёным

    2) личность; человек (особ. выдающийся)

    people of name - люди с именем; известные деятели; знаменитости

    the great names of history - великие люди /имена/, исторические личности

    4. род, фамилия
    5. pl брань, бранные слова

    to call smb. names - поносить кого-л.; обзывать кого-л.

    6. грам. имя существительное
    7. лог. термин; логическое понятие

    their name is legion - библ. имя им легион

    to keep smb.'s name off the books - не допускать кого-л. в организацию, не принимать кого-л. в члены клуба и т. п.

    to take smb.'s name off the books - исключить кого-л. из организации, клуба, учебного заведения и т. п.

    to lend one's name /the shelter of one's name/ to smb. - разрешить кому-л. воспользоваться своим именем, дать кому-л. рекомендацию, поддержать кого-л. своим авторитетом

    give it a name! - выбирайте, я плачу ( при угощении)

    the name of the game - самое главное, суть

    in fishing, patience is the name of the game - на рыбалке самое главное - терпение

    2. [neım] a
    1. именной

    name tag - именной жетон; медальон с фамилией; личный знак ( военнослужащего)

    2. авторский

    name entry - спец. авторское описание, описание под именем автора (в каталоге, списке)

    3. заглавный

    name role /part/ - заглавная роль

    name story - рассказ, давший название сборнику рассказов

    4. амер. разг. известный; с именем
    3. [neım] v
    1. 1) называть, давать имя

    to name a child John - назвать /наречь, окрестить/ ребёнка Джоном

    to name after /from, амер. for/ - называть в честь

    cambric is so named from its place of origin, Cambray - ткань называется кембрик, потому что её начали производить в Камбре

    the college is named for George Washington - колледжу присвоено имя Джорджа Вашингтона

    2) называть, перечислять поимённо

    to name all the flowers in the garden - перечислить названия всех цветов в (этом) саду

    to name the States of the Union - назвать все штаты, входящие в состав США

    2. указывать, назначать

    to name the day - а) назначить день свадьбы (тк. о невесте); б) принять предложение руки и сердца

    3. назначать ( на должность)

    Mr. X. has been named for the directorship - г-на X. назначили на пост директора

    4. упоминать; приводить ( в качестве примера)

    the measures we have named - перечисленные /упомянутые/ нами мероприятия

    5. парл. призвать к порядку

    to name a member - канад. удалить из зала ( участника заседания)

    he was named by the Chairman and warned - председатель призвал его к порядку и сделал ему предупреждение

    not to be named on /in/ the same day /breath/ with - ≅ никакого сравнения быть не может

    he is not to be named on the same day with his brother - смешно сравнивать его с братом

    to name names - упоминать фамилии (замешанных в чём-л.)

    the witness threatened to name names - свидетель угрожал тем, что он может кое-кого назвать

    НБАРС > name

См. также в других словарях:

  • СЛАВА — жен. как кто слывет, прослыл в людях; молва, общее мнение о ком, о чем, известность по качеству. О нем добрая, плохая слава ходит. Живи всяк своей славой. Кто как поживет, такая слава и пойдет (такой славой и прослывет). Поп то Сава, да не хороша …   Толковый словарь Даля

  • СЛАВА — СЛАВА, славы, мн. нет, жен. 1. Почетная, широко распространенная известность, как свидетельство всеобщего и безусловного признания чьих нибудь высоких качеств, общественных заслуг, дарований и т.п. «Самое замечательное в соревновании состоит в… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛАВА — СЛАВА, ы, жен. 1. Почётная известность как свидетельство всеобщего уважения, признания заслуг, таланта. Неувядаемая с. С. героям! Литературная с. Орден Славы. 2. Слухи, молва (разг.). Идёт с. о ком чём н. Добрая с. лежит, а худая по дорожке бежит …   Толковый словарь Ожегова

  • слава — (15) 1. Почетная известность; всеобщее признание чьих л. заслуг; почет; добрая молва: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ, скача, славію, по мыслену древу, летая умомъ подъ облакы, свивая славы оба полы сего времени. 6.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Слава — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • слава — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? славы, чему? славе, (вижу) что? славу, чем? славой, о чём? о славе 1. Славой называют всеобщее признание чьих либо заслуг, таланта, доблести и т. п. Земная, мировая, всемирная слава. |… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СЛАВА — Девятая слава на году. Арх. Шутл. О широкой известности. АОС 10, 402. Слава Богу. Разг. Одобр. 1. Хорошо, благополучно. 2. В хорошем состоянии, хороший. 3. Восклицание, выражающее радость, успокоение, облегчение. ФСРЯ, 430; БТС, 86; Мокиенко 1986 …   Большой словарь русских поговорок

  • слава —   На славу (разг.) очень хорошо, великолепно.     Пей даром сколько вздумаешь на славу угостим! Некрасов. Спектакль вышел на славу. Чехов.     Ушица, ей же ей, на славу сварена. Крылов.   Одна слава, что... (разг. ирон.) о чем н., существующем… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Слава Господня (Секретные материалы) — Секретные материалы Слава господня Excelsis Dei Основная информация Номер серии Сезон 2, серия 11 …   Википедия

  • слава — ы; ж. 1. Почётная известность как свидетельство всеобщего признания чьих л. заслуг, таланта, доблести и т.п. Завоевать, приобрести славу. Добиться славы. Стремиться к славе. Заслуженная с. Вечная с. Посмертная с. Литературная с. Трудовая с. С.… …   Энциклопедический словарь

  • слава — ы; ж. см. тж. на славу, слава богу 1., слава богу 2. 1) а) Почётная известность как свидетельство всеобщего признания чьих л. заслуг, таланта, доблести и т.п. Завоевать, приобрести славу. Добиться славы …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»